відмовляється вчити нас. Лише
природа завжди нова, тільки
вона правдива, її ніколи не
вивчиш достатньою мірою,
але ніколи не вивчаєш даремно.
Незнання природи – найбільша
невдячність»
Пліній
Старший
Любов до Батьківщини неможлива без любові до природи рідного краю,
бережливого ставлення до неї, бажання покращити екологічну ситуацію там, де ти мешкаєш. Завжди актуальне
гасло : «Мислити глобально – діяти локально».
Екологічна освіта та виховання дітей і молоді включає вивчення природи рідного краю, його
історії, практичну роботу зі збереження дикої природи, усвідомлення обмеження
споживання природних ресурсів, пріоритет екологічного благополуччя над
прибутками.
В умовах особливо небезпечного загострення
екологічної кризи в Україні і її
сьогоднішньої орієнтації на природоохоронну й ресурсозберігаючу політику та входження в загальноєвропейську й
світову систему екологічної безпеки ефективне вирішення численних екологічних
проблем має не тільки велике національне, але й міжнародне значення.
В основному законі нашої держави Конституції України ст. № 16 затверджує «Забезпечення екологічної
безпеки і підтримка екологічної рівноваги на території України , наслідків
Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу
обов’язок держави»
Екологічна культура є невід’ємною
складовою системи національного та громадського виховання підростаючого
покоління. Вміння відчувати красу природи і бажання її захищати – важливі риси
сучасної екологічно компетентної
людини. Виховати
таку людину – мета школи.
В Україні здійснюється заміна знаннєвої парадигми освіти на
особистісно орієнтоване
компетентісне навчання , а саме: методологічна переорієнтація процесу навчання на розвиток компетентної особистості.
Проблеми екологічного
виховання школярів хвилюють кожного
освітянина. Соціально –педагогічна модель екологічної освіти становить сукупність закономірностей , що
ґрунтуються на ідеях і положеннях, які діалектично розвиваються відповідно до потреб і запитів конкретної
історичної епохи. Мета екологічної освіти і виховання – формування системи наукових знань при розкритті багатогранних
цінностей природи.
Природоохоронна робота - система, ядро якої складає структура
взаємопов’язаних компонентів: ціннісно-орієнтованого, світоглядного,
рефлексивного, перетворювального, пізнавального, креативного; активна практична
робота, спрямована на оптимізацію соціоприродної взаємодії на основі законів
екології, принципів і норм екологічної етики, детермінованих світоглядною
позицією особистості.
Охорона природи і бажання її захищати – важливі риси сучасної екологічно
компетентної людини.
